Леся Українка – творчий псевдонім  Лариса Косач-Квітка. Народилася 25 лютого 1871 р. у Новоград-Волинському (Зв’ягелі) на Волині (теперішня Волинська та частини Рівненської, Тернопільської, Житомирської і Хмельницької областей). Твори Лесі Українки, крім великого ідейного значення, мають ще й високу мистецьку вартість. Вона у своїх ліричних поезіях, у своїх епічних поемах і передусім у своїх драматичних творах увела нові засоби мистецького слова, нові форми вислову, мелодію вірша. Письменницький талант Лесі Українки найсильніше виявився в драматичних творах. До них вона брала теми з Біблії, старинної історії, з часів середньовіччя, з французької революції. І поетичні і драматичні твори Лесі Українки займають високо почесне місце в українській літературі. В них виявились не тільки великий поетичний талант письменниці, її глибока й широка освіта, але і її гаряча любов до рідного краю та її сміливість в обороні прав українського народу до власного повного, самостійного національного й державного життя.